Виробництво парфумерії складається з таких операцій: складання композиції-бази, приготування парфумерної композиції, приготування парфумерної рідини, визрівання рідини, фільтрація рідини, розлив рідини у флакони, закупорка флаконів, маркування та упаковка флаконів.

Найбільш важливою і відповідальною операцією у виробництві парфумерних товарів є складання композиції, яка являє собою суміш запашних речовин з рівним характерним квітковим чи фантазійним запахом. Склад композицій-баз великий (60-80 і більше найменувань запашних речовин).

Парфумерну композицію готують шляхом додавання до композиції-бази різних запашних речовин. При цьому враховується задум парфумера і напрям майбутніх духів.

Приготування парфумерної рідини полягає у розчиненні парфумерної композиції в спирті, додаванні настоїв, води і барвників.

Парфумерні рідини виготовляють різними методами. Основна різниця між ними — порядок завантаження та змішування компонентів і відстоювання рідин.

Згідно з першим (найбільш розповсюдженим) методом, який називається класичним, усі компоненти завантажують у відстійний апарат, перемішують і після відстоювання, встановленого для кожного строку рідини, фільтрують.

Другий метод поділяється на дві стадії: перша — приготування концентрату, який складається з композицій, настоїв і 50 % необхідного згідно з рецептурою спирту; друга — за дві доби до кінця встановленого терміну відстоювання додають залишену за рецептурою кількість спирту, воду і відстоювання продовжують ще дві доби.

Третій метод полягає в обов'язковій наявності водно-спиртового середовища. Він придатний в основному для приготування одеколонів. Усю композицію розчиняють у водно-спиртовій суміші меншою концентрацією спирту, яка допускається для розчинення певної композиції. Рідину перемішують і відстоюють протягом установленого для кожної рідини строку за мінусом 12 год. до закінчення відстоювання. У подальшому рідину відділяють від осаду і змішують із залишеною кількістю спирту і води, додають настоянки, барвники та відстоюють ще 12 год.

Четвертий метод розповсюджений у Польщі і на деяких підприємствах Франції. У відстійні баки завантажують 80-85 % спирту, передбаченого за рецептурою, і всі компоненти, після чого рідину відстоюють, а далі фільтрують. У профільтровану рідину додають згідно з рецептурою решту (15-20 %) спирту, щоб уникнути помутніння рідини в торговельній мережі через можливе зниження температури та з метою запобігання випадання осаду у флаконі, поява якого вважається браком.

П'ятий метод широко застосовується у вітчизняній промисловості: у відстійний бак завантажують стільки компонентів, щоб одночасно в композицію з настоянками було подано 2/3 розрахункової кількості спирту. Залишеною 1/3 частиною спирту промивають усю систему, включаючи мірники і трубопроводи, після чого цей спирт подають у відстійний бак. У подальшому рідину охолоджують як перед фільтрацією, так і після неї.

У кожного з розглянутих методів є свої позитивні і негативні сторони. Але найбільш досконалою технологічною схемою приготування парфумерних рідин з точки зору кількості відстійних ємностей, а значить, і скорочення виробничих площ можна вважати для одеколонів п'ятий метод з охолодженням приготовленої рідини до температури 0-2°С перед її фільтруванням. Цей метод економічний щодо втрат рідин, витрат електроенергії та праці. Для духів найбільш доцільним методом є другий і четвертий «польський» методи.

Свіжоприготовлена парфумерна рідина може дати під час зберігання осад і помутніння, крім того, вона ще не відповідає необхідним якостям запаху, оскільки проявляється повністю не відразу.

Для «дозрівання» і видалення запаху спирту необхідний певний строк визрівання рідини, що триває від декількох днів до року.

Кінцевими процесами виробництва парфумерних товарів є: фільтрація парфумерної рідини, розлив його у флакони, закупорка флаконів, маркування і упаковка флаконів.