Фотоапарати можна класифікувати за найрізноманітнішими ознаками:

– за призначенням;

– за способом фокусування;

– за конструкцією об'єктиву;

– за форматом кадру;

– за способом установки експозиційних параметрів;

– за способом вимірювання яскравості об'єкта;

– за типом використовуваного світлочутливого матеріалу і технології отримання фотознімку;

– за шириною використовуваної фотоплівки;

– за рівнем споживчих властивостей та іншими ознаками.

За призначенням фотоапарати поділяються на апарати загального і спеціального призначення.

За способом фокусування всі фотоапарати поділяють на фотоапарати з фіксованим фокусуванням (фікс-фокусні); із ручним фокусуванням; з автоматичним фокусуванням.

Фотоапарати з фіксованим фокусуванням на передній панелі корпусу мають позначення: «fix-focus» або «free focus». Під час зйомки таким фотоапаратом не вимагається наведення на різкість. Жорстко вбудований об'єктив дозволяє отримувати задовільні зображення об'єктів, розташованих на відстані від 1-2 м і до «нескінченності».

До фотоапаратів із ручним фокусуванням наведення на різкість здійснюється обертанням оправи об'єктива.

У фотоапаратах з автоматизованим фокусуванням наведення на різкість проводиться електронно-механічними системами, які здійснюють процес поступального переміщення лінз об'єктива до тих пір, поки не буде забезпечена максимальна різкість зображення об'єкта в площині світлочутливого матеріалу.

Наявність системи автофокусу позначається за допомогою абревіатури АF (від Аutо focus), яку наносять на корпус самого апарату та його упаковку.

Фотоапарати з автоматизованим фокусуванням за принципом дії поділяються на такі групи: з активною та пасивною системою автофокусування. Новими розробками в області автофокусування є інтелектуальна система багатозонального фокусування по рухомому об'єкту СSА (Continuous Servo Аutо focus), а також система управління оком (Eye Control), використовувані в дзеркальних фотоапаратах високого класу.

За типом об'єктива розрізняють фотоапарати, оснащені об'єктивом з незмінною фокусною відстанню (фокусна відстань об'єктива позначається тільки одним числом, наприклад, 38 мм), і фотоапарати, оснащені об'єктивом із змінною фокусною відстанню (варіооб'єктивом).

Зум або трансфокатор, чи варіооб'єктив – це об'єктиви, в яких фокусну відстань за бажанням можна змінювати. Варіооб'єктиви (zoom-об'єктиви) характеризуються діапазоном зміни фокусної відстані та маркуються словом zoom і парою чисел, наприклад, 35-70 мм, що означають нижню і верхню межі діапазону фокусних відстаней. Виробники фотоапаратів з варіооб'єктивами вказують кратність їх збільшення. Кратність зазвичай позначають як коефіцієнт, наприклад, 2 х для об'єктива 35-70 мм.

Залежно від ступеня автоматизації процесів вибору і установки експозиційних параметрів (витримки і діафрагми) фотоапарати поділяють на неавтоматичні, напівавтоматичні і автоматичні.

Параметри експозиції в неавтоматичних фотоапаратах вибираються самим фотографом на основі показників експонометра або наявного досвіду і встановлюються вручну.

До напівавтоматичних відносять фотоапарати, в яких експонометричний пристрій функціонально пов'язано з органами ручного управління експозицією.

У автоматичних фотоапаратах експонометричний пристрій при натисканні спускової кнопки автоматично визначає і встановлює експозиційні параметри.

Автоматичні фотоапарати бувають однопрограмними і багатопрограмними. Багатопрограмні автоматичні фотоапарати зазвичай мають наступні режими управління експозицією:

– автоматичний режим;

– пріоритет діафрагми;

– пріоритет витримки;

– ручний режим;

– режим «експокорекція».

В автоматичному режимі фотоапарат автоматично встановлює витримку і діафрагму згідно однієї з програм управління експозицією: «Повний автомат», «Портрет», «Пейзаж», «Спорт», «Нічна зйомка».

За типом видошукача (способом компонування кадру) фотоапарати поділяються на камери з телескопічним, дзеркальним видошукачем або рідкокристалічним дисплеєм.

Телескопічними видошукачами оснащуються компактні (недзеркальні) фотоапарати. Видошукач розташовується трохи вище й (або) у боці від знімального об'єктива, дає пряме і зменшене зображення.

Дзеркальним видошукачем оснащуються дзеркальні фотоапарати. Дзеркальні видошукачі забезпечують точний контроль меж кадру, на їх матовому склі виходить зображення об'єкту зйомки в масштабі, близькому до зображення на світлочутливому матеріалі.

Рідкокристалічними видошукачами оснащуються цифрові фотоапарати. Деякі моделі цифрових фотоапаратів разом з рідкокристалічним дисплеєм мають телескопічний видошукач.

За способом вимірювання яскравості об'єкта розрізняють фотоапарати зовнішнього виміру і фотоапарати внутрішнього виміру за системою TTL.

У фотоапаратах зовнішнього виміру яскравості вимір експозиції здійснюється фотоприймачем, розташованим на передній панелі поруч з об'єктивом. У фотоапаратах системи TTL (від англ. through the Lens - через об'єктив) вимір експозиції здійснюється фотоприймачем, розташованим усередині камери за об'єктивом.

За типом використовуваного світлочутливого матеріалу і технології отримання фотознімку фотоапарати можна поділити на п'ять груп:

– класичні (плівкові);

– спеціальні (плівкові);

– вдосконалені (плівкові системи АРS);

– системи Роlагоid;

– цифрові.

Принцип одержання фотознімків за допомогою класичних плівкових фотоапаратів полягає в тому, що фотографований об'єкт через об'єктив проектується в зменшеному вигляді на заряджену в апарат фотоплівку. У результаті експонування (впливу світла) на плівці утворюється приховане зображення, яке після хімічної обробки стає видимим. Залежно від типу використовуваної плівки отримане зображення може бути чорно-білим або кольоровим, негативним або позитивним.

У даний час плівкові фотоапарати практично повністю витіснені з ринку цифровою фототехнікою.

Цифрові фотоапарати за зовнішнім виглядом аналогічні плівковим. У цифрових фотоапаратах світлове зображення перетворюється матрицею світлочутливих елементів в послідовність електричних імпульсів. Для збереження знімків у цифрових фотоапаратах використовуються два різних типи запам'ятовуючих пристроїв: постійна (вбудована) і змінна пам'ять (флеш-карти і міні-диски).

Для цифрових фотоапаратів характерна простота користування, можливість оцінки загального компонування кадру і правильність експозиції, можливість завантаження зображень у вигляді цифрових файлів у комп’ютер для збереження або наступного коригування за допомогою спеціальних комп'ютерних програм.

У каталогах провідних світових виробників нові моделі цифрових камер можна побачити чи не щотижня. Все це ускладнює спробу класифікації сучасних моделей цифрових фотоапаратів. Те, що сьогодні є привілеєм камер напівпрофесійного рівня, завтра використовується в бюджетних моделях, розрахованих на масового споживача. Більшість технічних новацій у нових камерах різних виробників з'являються практично синхронно і дуже швидко стають промисловим стандартом.

Сучасні цифрові фотоапарати можна поділити на наступні типи.

Компактні фотоапарати орієнтовані на не надто досвідчених і прискіпливих покупців. Характеризуються малими розмірами та вагою; такий фотоапарат легко носити постійно з собою.

Дзеркальні цифрові фотоапарати отримали таку назву через оптичний видошукач, що має у своїй конструкції дзеркало. Подібна конструкція обумовила відносно великі габарити і високу вартість камер даного типу. Однак у дзеркальних фотоапаратів є й очевидні плюси – це змінні об'єктиви і велика матриця, яка, як правило, відповідає за розмірами стандартному плівковому кадру 24х36 мм, або вдвічі менша в камерах формату APS-C. Велика матриця дозволяє знімати з високою чутливістю (вона вимірюється в одиницях ISO), тому такий фотоапарат може стати оптимальним варіантом для зйомки при недостатньому освітленні. Крім того, дзеркальні камери є найбільш функціонально насиченими і найчастіше саме їх називають «професійними».

Компактні цифрові фотоапарати з незмінним об'єктивом та постійною фокусною відстанню в основному виконані в стилі «ретро», мають матрицю великих розмірів, достатньо забезпечені оптичним видошукачем, володіють високими технічними характеристиками бездзеркальних фотоапаратів. Відрізняються високою ціною.

Надкомпактні цифрові фотоапарати. За компактність доводиться платити крихітною матрицею. Для отримання прийнятної якості знімків застосовується агресивне шумопоглинання. Також урізують кратність трансфокатора, фокусну відстань на «короткому кінці», штативне гніздо, ємність акумулятора.

Фотоапарати, вбудовані в інші пристрої зручні тим, що пристрій завжди з собою. Мініатюрні, як правило, немає механіки об'єктива і власних органів управління. Наприклад, цифрові фотокамери сучасних мобільних телефонів, планшетів, автомобільних відеореєстраторів тощо.

Цифрові далекомірні фотоапарати – це нечисленна група цифрових фотоапаратів, що мають, крім РК-дисплея, оптичний видошукач, поєднаний з далекоміром. Відрізняються високою ціною, поєднують високу якість зображення з надзвичайною оперативністю зйомки.