Під час конструювання та моделювання трикотажних виробів необхідно враховувати такі властивості трикотажних полотен як розтягуваність, еластичність, зсідання, а також специфіку технологічної обробки виробів.

Розтяжність трикотажу призводить до розширення деталі в поперечному напрямку та зменшення її довжини. У зв'язку з цим при конструюванні одягу з трикотажу збільшують довжину деталей на 1 % в 1-й групі полотен, на 2-2,5 % - в 2-й групі та на 3-5 % - в 3-й групі. 

Характерною рисою трикотажних полотен є висока частка пружної деформації, особливо за шириною, незалежно від ступеня їхнього розтягування. Пружність полотна залежить від переплетення й пряжі. Введення в полотно сучасних еластичних ниток дозволяє одержати трикотажне полотно з розтяжністю до 500 %. Також використання переплетення повного або неповного ластику дозволяє підвищити пружність полотна. 

Закручуваність країв трикотажу – одна з негативних його властивостей. Ступінь закручування залежить від виду переплетення, щільності в'язання й роду волокна. Найбільш висока закручуваність країв спостерігається в одинарних полотнах переплетення гладь, ланцюжок, трико, атлас, в 2-й і в 3-й групах розтяжності.

Тому уздовж вільних країв деталей (бортів, відльоту коміра тощо) вив'язують кілька рядів іншим, більш стабільним переплетенням або приточують додаткові планки й тасьму. 

Розпускання трикотажних полотен відбувається під час обриву петлі або по зрізу. Найбільшим розпусканням володіє переплетення гладь. Практично не розпускаються основов’язані переплетення. У виробах з полотен, що розпускаються сильно, перед розкроєм необхідно уздовж контуру деталі прокласти рядок ланцюгового стібка. Модель повинна мати мінімум членувань.