Текстильними товарами називаються вироби, що виробляються з волокон і ниток. До них належать тканини, трикотажні полотна, неткані й плівкові матеріали, штучні шкіра та хутро.

До факторів, що формують споживчі властивості і якість текстильних товарів, належать властивості, будова і якість текстильних волокон, пряжі й ниток, спосіб виробництва, структура матеріалу й вид обробки.

До текстильних відносять товари, вироблені з волокон, різноманітної пряжі та ниток: вата, повсть, фетр, неткані матеріали, тканини, килими та килимові вироби, штучне хутро тощо.

Група текстильних товарів охоплює різноманітні за властивостями матеріали – від сировини, яка у вигляді елементарних волокон різного хімічного складу придатна для подальшої переробки в текстильній промисловості, до виробів з них. Унаслідок цього властивості виробів із текстильних матеріалів визначаються переважно фізико-механічними і хімічними властивостями волокон, з яких вони виготовлені, а також способом їх переробки. Саме ці, поряд з призначенням, класифікаційні ознаки становлять основу міжнародної класифікації текстильних товарів, тоді як інші, наприклад: статева, служать для аргументації висновку щодо класифікаційного рішення. Таким чином, властивості вихідних матеріалів і технологія їх переробки є визначальними факторами в методології оцінювання або органолептичного визначення якості текстильних товарів різного призначення.

(Детальніше: тема № 2 електронного підручника для продавців непродовольчих товарів 3 розряду)

Швейними виробами називають одяг, виготовлений за технологією швейного виробництва. Основну масу швейних товарів становить побутовий, спортивний i виробничий одяг. Найважливішими факторами, що впливають на формування потреб у одязі, є його виробництво, матеріальний i культурний рівень населення, чисельність населення, його статевовіковий i соціальний склад, типологія, природно-кліматичні умови.

До асортименту швейних товарів входять одяг та вироби, що не належать до одягу, — постільна й столова білизна, швейні вироби для новонароджених тощо.

Основними показниками якості, обов’язковими для всіх видів швейних виробів, є: відповідність основному функціональному призначенню; можливість хімічного чищення, прання, прасування; статична відповідність; відповідність виробу сучасному напрямку моди; рівень обробки виробу; чіткість і виразність виконання товарних знаків і ярликів.

(Детальніше: тема № 3 електронного підручника для продавців непродовольчих товарів 3 розряду)

 Трикотажем (від франц. tricotage - в'язати) називають полотна, отримані з однієї або кількох ниток шляхом взаємного переплетення утворених петель. Петлі, в свою чергу, утворюють петельний ряд або стовпчик: їх порядок визначає назву трикотажних полотен – поперечнов'язані (кулірні) й основов'язані.

Вироби, отримані за технологією трикотажного виробництва шляхом в'язання пряжі i ниток, називають трикотажними. Це вepxнi трикотажні вироби, xycткoвo-шapфoвi, панчішно-шкарпеткові, білизна i головні убори.

За видом сировини, що використовується, трикотажні вироби бувають з бавовняної, шерстяної або напівшерстяної пряжі, штучних та синтетичних ниток і пряжі.

Розрізняють вироби чоловічі, жіночі, підліткові, дитячі.

Вироби з трикотажу за функціональними показниками вигідно відрізняються від швейних виробів із тканин, оскільки мають високі теплозахисні та сорбційні властивості, повітро- та паропроникність, здатність до прання. Вироби з трикотажу відновлюють форму після волого-теплової обробки, хімчистки, менше зминаються і за естетичними властивостями переважають вироби з тканин.

Споживні властивості трикотажних матеріалів формуються впродовж технологічного циклу текстильного виробництва від виготовлення пряжі до завершальних оздоблювальних операцій.

Якість трикотажних виробів визначається властивостями сировини (пряжі або комплексних ниток), типом і класом трикотажних машин, видом переплетення, стабільністю структури полотна, видом оздоблення тощо.

В асортименті сировинних матеріалів для виготовлення трикотажних полотен переважають: змішана пряжа з природних різного походження та природних зі штучними або синтетичними волокнами; штучні та синтетичні комплексні нитки; високооб'ємна пряжа; текстуровані (модифіковані) синтетичні нитки.

(Детальніше: тема № 4 електронного підручника для продавців непродовольчих товарів 3 розряду)

Головні убори - вироби різноманітних фасонів, що залежать від форми головки (верху), наявності та форми крисів, козирка, навушників. Розмір головного убору — це внутрішня окружність нижньої частини головного убору, виражена в сантиметрах, його визначають кільцевимірювачем.

(Детальніше: тема № 5 електронного підручника для продавців непродовольчих товарів 3 розряду)