До хутряних товарів відносять хутряні напівфабрикати та вироби з них. Асортимент хутряних виробів підрозділяють на товарні групи за функціональним призначенням, на підгрупи – за статевовіковою ознакою, а в межах підгруп – за видами, фасонами, моделями, розмірами і ростами.  

(Детальніше: тема № 6 електронного підручника для продавців непродовольчих товарів 3 розряду)

До овчинно-шубних товарів відносять вироби із шубної й хутряної овчини, виготовлені ножовою тканиною назовні (нагольні вироби) без підбивки. Ці вироби мають комплекс споживчих властивостей (володіють високими теплозахисними властивостями, великою носкістю, вологостійкістю тощо) і користуються підвищеним попитом.

До сировинної бази хутряної промисловості України входить продукція звіробійного промислу, звірівництва, кролівництва і окремих галузей тваринництва (вівчарство, козівництво).

Поділяють їх за статевим та віковим призначенням (чоловічі, жіночі, дитячі), видами та розмірами.

(Детальніше: тема № 7 електронного підручника для продавців непродовольчих товарів 3 розряду)

Взуттєві товари — вироби для оберігання ніг від зовнішніх впливів, який виконує утилітарні та естетичні функції. Взуття, в процесі виготовлення якого більшу частину операцій технологічного процесу виконують за допомогою машин, відносять до взуття механічного виробництва. Взуття, в процесі виготовлення якого більшу частину операцій виконують вручну, відносять до взуття ручного виробництва. У залежності від виду матеріалів та технології виготовлення взуття поділяють на групи: шкіряне, гумове і валяне.

Сучасне взуття класифікують за ознаками: призначенням; видами; розмірами і деталями, групами; взуття за матеріалом; категоріями; методами       верху та низу; конструкцією складності кріплення моделі. Єдиної класифікації взуття не існує, проте зі всієї сукупності його ознак можна виділити основні – функціональне призначення, матеріали верху і низу (підошви), способи виробництва і з'єднання верху з низом.

За призначенням взуття поділяють на жіноче, чоловіче і дитяче. Кожну групу розрізняють за сезонністю – літнє, зимове і міжсезонне. Окреме місце посідає взуття для немовлят.

У виробництві взуття застосовують різноманітні матеріали, з яких найпоширенішими є природні (шкіра, зокрема, матеріали на основі шкіри, хутро, пробка, деревні), полімерні (синтетичні, наприклад: гума), а також текстильні матеріали і метали, з яких виготовляють деталі взуття. Унаслідок цього за матеріалом верху поділяють взуття на шкіряне, з текстильних і синтетичних, а також з деревних матеріалів. Також застосовують комбіновані, наприклад: шкіряні з текстильними, матеріали.

(Детальніше: тема № 8 електронного підручника для продавців непродовольчих товарів 3 розряду)