Текстильні товари зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі +15-18⁰С і відносній вологості повітря 60-65 %,  захищають їх від пилу та вицвітання вкривними  матеріалами (щільною  тканиною, папером, синтетичною плівкою тощо) або укладають в картонні ящики (коробки), пакети (мішки) із плівки та паперу.

При підвищеній температурі текстильні матеріали висихають, стають жорсткими і малоеластичними за рахунок старіння полімерів. При відносній вологості повітря більше 70 % вони відволожуються і руйнуються в результаті інтенсивного розвитку мікроорганізмів. При тривалому впливі прямих сонячних променів змінюється забарвлення, але разом з тим слід враховувати, що ультрафіолетові промені уповільнюють розвиток багатьох мікроорганізмів, і тому в складських приміщеннях повинен бути забезпечений доступ природного світла.

Упаковані (в ящиках, кіпах, коробках та ін.) і неупаковані (в кусках) товари розміщують окремо. Для запобігання псування вовняних тканин при тривалому зберіганні необхідно обробляти їх відповідними антимолевими засобами.

У складських приміщеннях суб'єкта господарювання текстильні товари зберігають на стелажах, підтоварниках, в контейнерах за груповими ознаками, артикулами на відстані не менш 1 м від системи опалення та нагрівальних приладів, 0,2 м від стін і підлоги та  0,5 м від електричних ламп. Висота штабелю складається з 4-5 рядів (ящиків, кіп тощо), але не вище 2 м.

У торгівельній (демонстраційній) залі текстильні товари розміщують на острівних гірках, стендах, кронштейнах, столах і прилавках та іншому торговельному обладнанні. Для зручності покупців текстильні вироби повинні бути згруповані за ознаками роду волокна, видів тканин, характеру обробки, кольору, малюнку та іншими ознаками.

Працівники суб'єкта господарювання повинні консультувати покупця  щодо виду тканин та штучних виробів, груп та підгруп, до яких вони відносяться, взаємозамінності тканин, засобів догляду за текстильними товарами, роз'яснювати цифрові позначення на виробах, ярликах, етикетках, а також інформувати покупців про наявні вади (дефекти) тканин.

На замовлення покупця продавець повинен допомогти визначити необхідну кількість тканини для виготовлення  швейного виробу, а також підібрати відповідне оздоблення.  

Для відмірювання тканин на робочому місці продавця встановлюється прилавок або стіл довжиною не менше 3 метрів і шириною 80 см.

Відмірюють тканини жорстким стандартним метром (брусковим, дерев'яним), що пройшов повірку Держстандартом в установленому порядку, способом, який залежить від виду тканини: тонкі та легкі тканини бавовняні, лляні, шовкові та інші – шляхом відкидання тканини на прилавок при вільному (без натягання) прикладанні тканини до метра; гофровані та плісеровані тканини – шляхом накладання жорсткого (брускового, дерев'яного) метра на тканину, що лежить на прилавку (столі) у розправленому вигляді, без натягу і без порушення гофрування і плісе; важкі та об'ємні тканини (вовняні, тканини для автомобілів, м'яких меблів та ін.) – шляхом накладання жорсткого метра  на тканину, яка лежить на  прилавку  (столі) у вільному стані без складок та зморшок.

Дозволяється відмірювати всі види тканин (крім вовняних і трикотажних полотен) на спеціальному прилавку (столі)  способом накладання тканини на проградуйований металевий мірник (стрічку), що має державне  повірочне тавро.

До повного продажу куска (рулона) тканини зберігають його «хазовий» кінець з фабричним ярликом і тавром.

Пропонувати до продажу «хазові» кінці можливо, якщо відбиток тавра і штампу не погіршує виду тканини з правого боку.

Відібраний товар продавець перевіряє в присутності покупця – виявляє пошкодження, забруднення, інші зовнішні вади (дефекти), відміряє кількість, підраховує вартість покупки. У разі виявлення загальних грубих вад (дефектів) товар замінюється на товар належної якості.