До овчинно-хутряного напівфабрикату (хутряної овчини) відносяться вичинені шкурки, які одержують з дорослих і напівдорослих овець тонкорунних, напівтонкорунних, напівгрубошерстих порід, які використовуються волосяним покривом назовні. Шкурки овчини, які призначені для виготовлення виробів підвищеної якості, облагороджують для надання їм блиску і видалення покрученості волосся. Облагороджування полягає в багаторазовому хімічному впливі на волосяний покрив суміші гідролізного етилового спирту і мурашиної кислоти (люстрування) й обробку формаліном.
Класифікують овчинно-хутряні напівфабрикати за породними особливостями (характером волосяного покриву), за обробкою, за способом фарбування і за довжиною вовни. За породними особливостями їх поділяють на тонкорунні, напівтонкорунні і напівгрубі, а за довжиною вовни — на вовнові (більше, ніж 1 см), напіввовнові (від 1 до 3 см) і низькововнові (від 0,5 до 1 см).
Залежно від наявних вад на різних ділянках шкури хутрові овчини поділяють на чотири сорти.
Випускають хутряну овчину натуральною, стриженою нефарбованою і фарбованою зі звичайною, з особливою обробкою, із штучним завитком, з обробкою шкірної тканини під велюр.
Фарбований зі звичайною обробкою овчинно-хутряний напівфабрикат називається цигейкою, фарбований з особливою обробкою (облагороджування) - мутон.
Хутрові овчини (цигейки) використовують для виготовлення хутрових виробів (шуб, манто, дублянок, комірів, головних уборів, пальт), шиють переважно хутром назовні. У деяких випадках шляхом тиснення рельєфною плиткою наносять штучні завитки під каракуль чи каракульчу.
Залежно від методу обробки і способу фарбування хутряні овчини підрозділяють на однотонні, аерографні, трафаретні, з фотофільмдруком. За якістю хутряну овчину поділяють на 1-й і 2-й ґатунки; у межах кожного ґатунку – на п'ять груп дефектності – I, II, III, IV, V.
До овчинно-шубного напівфабрикату (шубної овчини) належать шкурки грубошерстих овець різних порідз неоднорідною вовною, які використовуються шкірною тканиною назовні.
Овчинно-шубні напівфабрикати використовують для виготовлення шубних виробів — дублянок, кожухів, бекеш, кожушків, жилетів, які шиють в основному волосяним покривом усередину (за винятком комірів до шубних виробів).
Класифікують овчинно-шубні напівфабрикати за такими ознаками:
- за породними особливостями – романівські, російські, монгольські, степові;
- за якістю – пояркова (молодняк – 5-6 міс.), овчина дорослих тварин;
- за обробкою – фарбовані, нефарбовані, покривного фарбування;
- за довжиною вовни – вовнові, напіввовнові, низько вовнові.
Овчина романівська є найкращою шубною овчиною в світі: пух довший за ость (м’яка на дотик, гарна поверхня овчини завдяки наявності завитків пуху над остю), сіро-блакитний колір (поєднання білого пуху й чорної ості), товста і пружна ость (стійкість проти зминання і звалювання вовнового покриву овчин), добра густота вовни, тонка, міцна, щільна й легка міздря. Розрізняють пояркову овчину (молодняк 5-6-місячного віку, основна товарна продукція) і овчину дорослих тварин, які залежно від якості волосяного покриву поділяють на три групи.
Особливістю вовнового покриву романівських овець є те, що овчина дуже легка, тепла й гарна. За доброї вичинки романівській дублянці немає рівних у світі.
Овчина російська – шкіри від решти грубошерстих порід овець, відрізняється значною кількістю пуху й відносно тонкою остю, значно краща за степову овчину. Шубні овчини за довжиною вовни поділяють на вовнові (понад 6 см), напіввовнові (від 2,5 до 6 см) і низькововнові (від 1,5 до 2,5 см).
Овчина монгольська – з довгим, густим волосяним покривом.
Овчина степова – має значну кількість пуху та багато грубої ості й мертвого волосу, вона великого розміру, важка, з найбільш грубим волосяним покривом рудого кольору.
Шкіри можуть бути фарбованими, нефарбованими, покривного фарбування шкіряної тканини, із застосуванням латексних плівкоутворювачів.
Основна особливість грубошерстих овчин – неоднорідність волосяного покриву, що обумовлює високі теплозахисні властивості, зносостійкість і легкість нагольних виробів. Волосяний покрив овчин складається із грубого остьового, перехідного й топкого пухового волосся. Ступінь неоднорідності волосяного покриву неоднакова в овець різних порід.
З шубної овчини виготовляють верхній одяг. Шубну овчину поділяють на чотири ґатунки (овчину покривного фарбування — на три), її ґатунок залежить від кількості дефектів та їх впливу на споживчі властивості овчин.