Туалетне мило використовується для догляду за тілом людини. Миючу дію туалетного твердого мила забезпечують натрієві солі жирних кислот – каприлової, лауринової, міристинової, пальмітинової, стеаринової, виділених з натуральної сировини, і добавки синтетичних жирних кислот.

Для одержання мила використовується високоякісна сировина: жири тваринні пряжені харчові; рослинні жири — кокосова, пальмоядрова й пальмова олії; пальмовий стеарин і пальмовий олеїн; кислоти жирні, виділені з харчового тваринного жиру, пальмової олії; технічний тваринний жир, саломас технічний (після рафінування рослинних олій); кислоти жирні, виділені із саломасу.

Для виготовлення туалетного мила використовують природні жири тваринного та рослинного походження, синтетичні жирні кислоти, луги, допоміжні матеріали, барвники, віддушки, антиоксиданти, дезінфекційні та лікувально-профілактичні домішки.

Жирова сировина. Якість мила значною мірою залежить від якості жирів та олій. При виробництві туалетного мила особливо високі вимоги ставлять до кольору, запаху та вмісту домішок.

Тваринні жири. Для виробництва туалетного мила найчастіше використовують яловичий, баранячий та кістковий топлені жири. У них міститься 40-60 % насичених високомолекулярних жирних кислот, головним чином папьмітинової та стеаринової та 36-55 % ненасиченої олеїнової кислоти. Найкращим із них для виробництва туалетного мила є яловичий жир.

Жири морських тварин та риб спочатку гідрогенізують (насичують воднем подвійні зв'язки), при цьому їх рідка консистенція переходить у тверду; такий жир називають саломасом. Китовий саломас, крім високомолекулярних жирних кислот, містить міристинову кислоту, що відповідає вимогам до якості туалетного мила. У складі кашалотового саломасу – воски, лауринова та міристинова кислоти, тому теж використовується для виробництва рідкого туалетного мила, а також спеціального мила для миття в морській та жорсткій воді.

Рослинні олії. Є дві групи олій – рідкі за кімнатної температури та тверді. Останні – це кокосова, пальмоядрова та пальмова олії. З них дві перші найбільше підходять для виробництва туалетного мила, а дистильовані пальмові олії використовуються для харчових цілей.

Рідкі рослинні олії – соняшникову, соєву та бавовникову – використовують для виробництва мазеподібних (кремоподібних) та рідких мил, а як саломас (гідрогенізований продукт) вони входять до жирової основи твердих туалетних мил.

Жирозамінники (синтетичні жирні кислоти, каніфоль, тапова олія, нафтові кислоти) останніми роками у виробництві туалетних мил через різні об'єктивні причини в миловарінні в Україні не застосовуються.

Природні жирні кислоти. Для виготовлення всіх видів мила на більшості великих підприємств використовують жирні кислоти, які отримують при розщепленні рослинних і тваринних жирів, та саломасу.

Технологічний процес виготовлення мила містить у собі дві групи операцій. 

Перша група — це варіння мила, яке являє собою хімічний процес взаємодії жирів з лугами. Воно закінчується виготовленням водних розчинів мил різної концентрації.

Друга група технологічних операцій спрямована на надання милу товарного вигляду. До цієї групи операцій входять охолодження, при якому рідке мило кристалізується, утворюючи досить щільну тверду масу, сушіння формування в шматки та пакування готового продукту.