Ювелірні товари – це високохудожні вироби тонкої роботи, які виготовляються найчастіше із дорогоцінних металів та ювелірного каміння.

Для виробництва ювелірних виробів широко застосовують дорогоцінні метали та їх сплави.До дорогоцінних металів відносять золото, срібло і метали платинової групи: платина, паладій, родій, рутеній, іридій та осмій.

Золото – метал жовтого кольору зі сильним блиском, важкий і пластичний.

Срібло – метал білого кольору, ковкий і пластичний.

Платина – метал сріблясто-білого кольору зі сіруватим відтінком. Це важкий та тугоплавкий метал, який має високу відбивальну здатність. За пластичністю та ковкістю платина поступається золоту і сріблу.

Кількість чистого дорогоцінного металу в сплаві називають пробою.

У ювелірній справі зустрічаються такі системи проб: золотникова, каратна, метрична.

У нашій країні діє метрична система проб, що визначає цінність сплаву і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. Цей вміст вказують в умовних вагових частинах тризначним числом, наприклад: 585. Для визначення відсоткового вмісту дорогоцінного металу в сплаві це число треба поділити на 10. У наведеному прикладі число 585 означає пробу золотого сплаву, в якому міститься 58,5 % чистого золота.

Ювелірні камені класифікуються за такими ознаками як: твердість, прозорість, забарвлення, блиск, частота розповсюдження в природі, довговічність, ринкова вартість.

Класифікації ювелірних каменів неодноразово складалися протягом останніх двох століть мінералогами різних країн. У міру відкриття нових родовищ зміни пріоритетів і ринкової кон'юнктури класифікації уточнювалися, переглядалися, створювалися нові. Деякі камені в різний час належали до різних розрядів і відносили то до дорогоцінних, то до напівкоштовних, інші займали постійне місце у всіх класифікаціях.

За особливостями застосування та вартістю розрізняють дорогоцінні камені:

І категорії – рубін, смарагд, алмаз, сапфір синій.

До дорогоцінних каменів І порядку відносять також органічні мінеральні утворення – перли.

II категорії – олександрит, сапфір рожевий та жовтий (в деяких країнах – зелений, оранжевий і фіолетовий), опал благородний чорний тощо.

III категорії – аквамарин, берил, опал благородний білий та вогняний, топаз рожевий, турмалін, циркон.

ІV категорії – аметист, кварц димчастий, кварц рожевий, гірський кришталь, топаз блакитний (крім цього, іноді до цієї групи відносять хризоліт, циркон, бірюзу).

Рубін і сапфір - найтвердіші після алмазу камені, які мають твердість - 9.

Основу цих каменів становить кристалічний глино­зем (корунд). Забарвлення обумовлене незначними домішками окислів металів. Червоні корунди називають рубінами, а волошко­во-сині - сапфірами.

Смарагд - це різновид мінералу берила, дуже твердий (твердість - 8) камінь яскраво-зеленого кольору. Особливо високо цінують про­зорі, чисті смарагди густо-зеленого кольору без дефектів.

 Гранат - це камінь, що складається з кремнієвої кислоти і різних окислів металів. Залежно від складу буває прозорим, напівпрозорим і непрозорим. За кольором має більше 30 відтінків. У ювелірній справі широко використовують його різновиди: альмандин (темно-черво­ний), піроп (криваво-червоний), гросуляр (золотаво-жовтий, винно-червоний, бурувато-червоний і зеленуватий). 

 Аквамарин - різновид берилія, синьо-зеленим забарвленням нагадує морську воду (лат. - "морська вода"). Камінь відрізняєть­ся підвищеною прозорістю і блиском.

Гірський кришталь - склоподібний мінерал, що являє собою кристалічний різновид кварцу. Це зовсім прозорий і безбарвний камінь. Порівняно з іншими каменями або склом гірський криш­таль холодний на дотик. Чорний різновид гірського кришталю, що просвічується, називають моріоном; гірський кришталь лимонно-жовтого і золотистого кольорів – цитрином; яскраво-сірого і буро­го - димчастим кварцом;

Перли - до­рогоцінне каміння органічного походження, що утворюється в ра­ковинах річкових і морських молюсків. Найкоштовнішими за фор­мою вважаються круглі і блискучі перли білого і рожевого кольорів. Перли складаються із шарів вуглекислого кальцію й органічної ре­човини. Перли мають перламутровий блиск, твердість - 2,5-3,5. Широко застосовують культивовані (вирощені) перли.

Бурштин (янтар) - дуже легкий (щільність - 1,1 г/см3) і м'який камінь (отверділа викопна смола хвойних дерев). Колір його від світло-лимонного до бурого. Дуже цінується прозорий янтар із включеннями комах чи часточок рослин. З відходів янтарю одержують пресований янтар (непрозорий, з мутним блиском). Він має неви­соку твердість - від 2 до 3.

Напівдорогоцінні (ювелірно-виробні) камені - природні та штучні (синтетичні) мінерали, органічні утворення та гірські породи в необробленому та обробленому вигляді (виробах).

Розрізняють ювелірно-виробні камені:

І категорії - бірюза, лазурит, малахіт, нефрит, тигрове та кошаче око;

ІІ категорії - агат, онікс мармуровий, опал, сердолік, яшма.

Бірюза - це непрозорий мінерал аморфної структури блакит­ного кольору. За хімічним складом вона є водяним фосфатом міді.

 Сердолік (корнеол) - різновид халцедону (група кварцу). На­півпрозорий камінь з червоним, жовтогарячим, жовтим або бурим забарвленням, можливі смуги різних відтінків.

 Нефрит - за хімічним складом є силікатом вапна і магнезії з домішками різних мінералів зеленого кольору зі світлим відтінком. Це напівпрозоре каміння, твердість якого 5,6-6.

 Малахіт - за хімічним складом є гідратованим карбонатом міді зеленого кольору з різними відтінками, на розрізі зі складними кра­сивими візерунками. Це непрозоре каміння, твердість - 3,5-4. Ви­роби з малахіту користуються великим попитом, однак його запаси обмежені.

 Агат - це багатокольоровий різновид халцедону, має вулкані­чне походження.  

Онікс - синьо-сірий камінь з білими смужками (різновид агата).

Яшма - це непрозорий тонкокристалічний кварц з великою кількістю домішок. Камінь може бути забарвлений у цег­ляно-червоний чи бурий кольори, мати поліхромне забарвлення у вигляді смуг і зон.