За способом виробництва ювелірні вироби бувають індивідуального й масового (серійного) виготовлення.
Під час індивідуального виготовлення майстер-ювелір виконує всі роботи власноруч, використовуючи устаткування тільки для отримання первинної заготівки або необхідного профілю металу.
Під час масового виготовлення вироби створюються механічною обробкою і точним литтям за моделями, що виплавляються. Кращі ювелірні вироби виготовляють малими партіями.
Основними процесами виробництва ювелірних виробів є такі: заготівка матеріалів; створення форм виробів; філігранні й обробні роботи; декорування та закріплення каменів.
Заготівку матеріалів здійснюють шляхом складання лігатури та її плавлення, вальцювання (плющення), волочіння, кування і різання.
Форми виробів створюють шляхом штампування, збірки деталей і паяння, литтям за моделями, що виплавляються.
До обробних операцій належать операції, пов'язані з обробкою поверхні виробів: галтування (очищення у барабанах), піскоструйна обробка (обробка піском), крацування (обробка металевими щітками), шліфування (обробка шліфувальними матеріалами) та полірування (обробка полірувальними матеріалами).
Ювелірні вироби декорують різними способами: золоченням та срібленням, оксидуванням, анодуванням, гравіруванням, чернінням, нанесенням художньої емалі, інкрустацією, чеканкою.
Місце, в яке кріпиться камінь, називається кастом (оправою). Каст повинен міцно утримувати камінь, підкреслювати його красу, служити скріплюючою ланкою між металевою частиною виробу і каменем. Існують різні способи закріплення каменів у виробі: закріпки крапанові ( камінь закріплюється в лапках – крапанах), гризантні (камінь обжимається верхньою частиною оправи з насічкою - гризантом), гладкі (камінь кріпиться суцільним верхнім краєм ободка), корнерні (застосовуються для дрібних дорогоцінних каменів, які встановлюють у висвердлених отворах виробів і закріплюють корнерами – частинками металу).
Після закріплення каменів в оправі перевіряють надійність їх кріплення, а потім вироби ще раз полірують.
