Широке застосування в побуті приладів з електронагрівом пояснюється їх перевагами порівняно з іншими видами нагрівання, а саме:
- не виділяються продукти згоряння;
- не споживається кисень;
- зменшується загроза пожежі;
- процес електронагрівання легко регулюється з допомогою автоматичних і програмних пристроїв;
- електронагрівальні прилади є найбільш економними (ККД досягає 95 % і більше).
Електронагрівальні прилади за призначенням поділяються на прилади для приготування та підігрівання їжі, напоїв, нагрівання води, опалення приміщень, обігрівання тіла людини.
За способом нагріванняелектронагрівальні прилади поділяють на:
– прилади з нагріванням провідників високого опору;
– прилади з інфрачервоним нагріванням;
– прилади з індукційним нагріванням;
– прилади з високочастотним нагріванням.
В електронагрівальних приладах електрична енергія перетворюється на теплову за допомогою електронагрівальних елементів (ЕН). Для виготовлення нагрівальних елементів застосовують металеві сплави, до складу яких входять хром і нікель (ніхром), хром і алюміній (хромаль), залізо, хром і алюміній (фехраль). Електронагрівач складається з провідника (частіше у вигляді спіралі), електроізоляційного шару (кераміки, тальку, кварцового піску, слюди тощо) і корпусу або оболонки.
Усі електронагрівачі за їх ізоляцією від навколишнього середовища поділяють на відкриті, захищені та закриті.
За наявністю та видом регулюючого пристрою електронагрівальні прилади поділяють на:
– прилади без регулюючого пристрою;
– прилади з терморегулятором, що автоматично вмикає і вимикає спіраль залежно від заданої температури;
– прилади з термообмежувачем, що вимикає прилад у разі досягнення критичної температури;
– прилади з термовимикачем, що спрацьовує в аварійних ситуаціях.
Робота електронагрівальних приладів може контролюватися з допомогою електронних годинників (таймерів). Як додаток до регулюючих пристроїв можливе використання оптичної або звукової сигналізації.