Широке застосування в побуті приладів з електронагрівом пояснюється їх перевагами порівняно з іншими видами нагрівання, а саме:

 - не виділяються продукти згоряння;

 - не споживається кисень;

 - зменшується загроза пожежі;

 - процес електронагрівання легко регулюється з допомогою автоматичних і програмних пристроїв;

 - електронагрівальні прилади є найбільш економними (ККД досягає 95 % і більше).

 Електронагрівальні прилади за призначенням поділяються на прилади для приготування та підігрівання їжі, напоїв, нагрівання води, опалення приміщень, обігрівання тіла людини.

За способом нагріванняелектронагрівальні прилади поділяють на:

– прилади з нагріванням провідників високого опору;

– прилади з інфрачервоним нагріванням;

– прилади з індукційним нагріванням;

– прилади з високочастотним нагріванням.

В електронагрівальних приладах електрична енергія перетворюється на теплову за допомогою електронагрівальних елементів (ЕН). Для виготовлення нагрівальних елементів застосовують металеві сплави, до складу яких входять хром і нікель (ніхром), хром і алюміній (хромаль), залізо, хром і алюміній (фехраль). Електронагрівач складається з провідника (частіше у вигляді спіралі), електроізоляційного шару (кераміки, тальку, кварцового піску, слюди тощо) і корпусу або оболонки.

Усі електронагрівачі за їх ізоляцією від навколишнього середовища поділяють на відкриті, захищені та закриті.

За наявністю та видом регулюючого пристрою електронагрівальні прилади поділяють на:

– прилади без регулюючого пристрою;

– прилади з терморегулятором, що автоматично вмикає і вимикає спіраль залежно від заданої температури;

– прилади з термообмежувачем, що вимикає прилад у разі досягнення критичної температури;

– прилади з термовимикачем, що спрацьовує в аварійних ситуаціях.

Робота електронагрівальних приладів може контролюватися з допомогою електронних годинників (таймерів). Як додаток до регулюючих пристроїв можливе використання оптичної або звукової сигналізації.