Посудогосподарчі товари з пластичних мас поділяють за видом пластмас, способом виробництва, видом декорування, призначенням та іншими ознаками.

Пластмаси – це високомолекулярні органічні і елементоорганічні сполуки (полімери) та композиції на їхній основі, які здатні при нагріванні переходити до пластичного стану і набувати під дією тиску будь-якої бажаної форми.

Переробка пластмас – це комплекс технологічних процесів, що забезпечує виготовлення напівфабрикатів чи виробів із пластмас з використанням спеціального устаткування.

Процес переробки пластмас включає складання композицій і підготовку їх до формування шляхом гранулювання, таблетування, сушіння, виготовлення виробів визначеної форми і розміру, обробку з метою підвищення споживних властивостей і рівня якості шляхом термічної обробки, доопрацювання для видалення деяких дефектів тощо.

У залежності від властивостей пластмас, використовують різні методи виготовлення виробів з них.

Застосування перелічених та інших методів переробки пластмас залежить від доцільності їх переваг, недоліків, можливості виникнення дефектів, придатності для визначених видів пластмас.

Декорування наноситься в процесі виготовлення та на готові вироби, які прикрашають у масі за допомогою пігментів.

Органолептичні методи визначення якості посудогосподарчих товарів з пластичних мас

Якість виготовлення виробів із пластмас перевіряють за допомогою органолептичного методу в умовах природного освітлення. Під час дослідження органолептичним методом, перш за все, звертають увагу на: зовнішній вигляд виробу; якість виготовлення і обробки; наявність дефектів; форму виробу.

Вироби повинні бути виготовлені з пластмас, передбачених нормативно-технічними документами, мати необхідну міцність і рівномірну товщину стінок або корпусу виробів.

Форма і розміри виробів мають бути правильними і відповідати розмірам, вказаним у технічних умовах або стандартах. Окремі деталі – правильно підібрані за кольором, відтінками, добре підігнаними за розмірами.

Під час перевірки виробів, що складаються з роз’ємних частин, слід акцентувати увагу на правильність їх прилягання один до одного, щільність закриття і легкість відкриття кришок (шкатулки, банки для сипких продуктів).

У гребенів і гребінців перевіряють розміри, фасон, відстань між зубцями та їх кількість; у виробів із пластика та інших плівкових матеріалів — рівномірність товщини й забарвлення.

Вироби з пластмас необхідно фарбувати в кольори, передбачені технічними умовами. Комплектні вироби повинні мати однотонне забарвлення.

Розміри, форма, колір, місткість (ємкість) виробу, естетичні і функціональні показники зазначаються в нормативних документах.