Усі деревні породи поділяються на хвойні та листяні.

До хвойних порід відносять сосну, ялину, ялицю, модрину, кедр, тис.

До листяних порід відносять: дуб, бук, ясен, клен, явір, граб, горіх, каштан, чинар, грушу, яблуню, липу, березу, вільху, осику, тополю, вербу тощо.

Дерево, що росте, складається з кореня, стовбура та крони. Стовбур – основна та найцінніша частина дерева, з якої виходить від 60 до 90 % деревини. Верхня частина стовбура називається вершиною, нижня частина – комлем. Місце розрізу дерева упоперек називається торцем. Деревину прийнято вивчати у трьох основних розрізах стовбура:

– торцевому – поперечному, перпендикулярному до осі стовбура;

– радіальному – повздовжньому, що проходить уздовж стовбура через серцевину або в напрямі до серцевини;

– тангенціальному – повздовжньому, що проходить уздовж стовбура на тій чи іншій відстані від серцевини.

На поперечному розрізі розрізняють такі частини стовбура: серцевину, заболонь, кору. Між корою та деревиною розташований тонкий шар живих клітин – камбій, завдяки якому дерево товщає. Деревина, що наросла упродовж року утворює річний шар.

У радіальному напрямку на торцевому розрізі видно серцевинні промені, які проводять воду, повітря, поживні речовини у горизонтальному напрямі. Серцевинні промені на торцевому розрізі виглядають смугами, на радіальному – плямами й смугами, на тангенціальному – крапками та штрихами. У напрямку цих променів деревина легко розколюється.

Буруваті смужки, плями або риски на торці – це прожилки – зарослі деревною тканиною ходи комах.

Залежно від будови деревини породи поділяються на ядрові (сосна, дуб, модрина, ясен), заболонні, які не мають ядра (береза, осика, граб, липа), породи зі стиглою деревиною – мають однакове забарвлення поперечного перерізу (бук, ялина, ялиця).

За способом механічної обробки лісоматеріали класифікують наступним чином:

– круглі, що одержують поперечним поділом на відрізки хлиста необхідної довжини з перерізом округлої форми;

– пиляні – при повздовжньому розпилюванні круглих лісоматеріалів на лісопильних рамах, круглопиляльних і стрічкопильних верстатах;

– лущені – різанням круглих сортиментів по спіралі (лущенням) на лущильних верстатах із подальшим розкроєм безперервної стрічки (шпону) на форматні листи;

– стругані, які одержують різанням деревини на шпоностругальних верстатах на тонкі листи шириною не більше діаметра кряжу;

– колоті, одержувані розподілом деревини вздовж волокон клиновидним інструментом;

– подрібнені, які одержують спеціальною переробкою деревини на рубальних машинах, фрезерно-пилкових агрегатах, стружкових верстатах і розмельних пристроях, а також у процесах різання і фрезерування.

Сортимент – це круглий, пиляний, колотий, фрезерований лісоматеріал певного призначення, що відповідає вимогам стандартів чи технічних умов.

Хлист – це дерево, зрубане та очищене від сучків, з відрубаною вершиною. Під час розкряжування (розпилювання хлистів на круглі лісоматеріали) хлист ділять на ділову та дров’яну частини.

Ділова деревина – це круглі лісоматеріали.

При розкряжуванні хлистів у залежності від якості і призначення сортименту отримують відрізки різної довжини: колоди, кряжі та чурбаки.

Колодами називають круглі ділові сортименти, які призначаються для використання в круглому вигляді або в якості сировини денного виробітку пиломатеріалів.

Кряжі – круглі ділові сортименти, які використовуються для вироблення спеціальних видів продукції (фанерний, лижний, клеповий, олівцевий, рушничний, тарний, шпальний, палубний, резонансний, сірниковий тощо).

Чурбаками називають відрізки кряжу, довжина яких відповідає розмірам, необхідним для обробки на деревообробних верстатах. Довжина кряжів, як правило, відповідає кратному числу чурбаків.

До круглих сортиментів належать також рудниковий стояк для кріплення гірничих виробок; будівельна колода для використання в будівництві без поздовжнього розпилювання; підтоварник – тонкомірні будівельні колоди для допоміжних і тимчасових споруд (товщиною від 6 до 13 см включно для хвойних і від 8 до 11 см включно для листяних порід деревини); жердина – тонкомірний сортимент товщиною менше 6 см для хвойних і менше 8 см для листяних порід деревини, що застосовується в будівництві, сільському господарстві та промисловості; кіл – короткомірний сортимент, використовуваний в якості опори в сільському і лісовому господарстві та на транспорті.

Розміри круглих лісоматеріалів записують двома числами, наприклад, 6,5х18, перше число означає довжину матеріалу в метрах, друге – товщину в сантиметрах.

За товщиною круглі лісоматеріали поділяють на три групи:

– дрібні, діаметром від 8 до 13 см з градацією – 1 см;

– середні – від 14 до 24 см з градацією – 2 см;

– великі – 26 см і більше з градацією – 2 см.

Круглі лісоматеріали довжиною понад 2 м, товщиною 14 см і більше підлягають обов’язковому маркуванню.

Маркування передбачає нанесення на верхньому торці сортименту металевим маркувальним молотком або незмивною фарбою сорту та діаметру лісоматеріалів. Для сухопутного транспорту дозволяється маркування крейдою.

За якістю деревинні круглі лісоматеріали поділяються на чотири ґатунки, окремо виділяють так звані безґатункові. Ґатунок умовно позначають римськими або арабськими, діаметр – арабськими цифрами.