Папір виробляють на папероробних машинах. На сьогодні є кілька видів таких машин: плоскосіткові, круглосіткові (циліндрові, двосіткові, комбіновані тощо). Між собою вони різняться способом формування паперу. Найпоширенішими є плоскосіткові машини. На них виробляють майже всі види паперу і деякі види картону.

Плоскосіткові машини складаються зі сіткової, пресової, сушильної та оздоблювальної частини.

На машині відбуваються безперервно та послідовно такі технологічні процеси:

- відливання паперової маси,

- формування паперу,

- зневоднення,

- пресування,

- висушування,

- охолодження,

- оздоблення,

- складання готової продукції.

Сітка є основною складовою частиною папероробної машини. На сітці формується паперове полотно із суспензії та відбувається зневоднювання його до 17-22 %.

Ретельно підготовлену паперову масу у вигляді суспензії подають до машинної ванни, а звідти після додаткового очищення певними порціями – на стіл машини.

Формують папір на сітковому столі, який є найважливішою складовою частиною машини. Сіткова частина машини має нескінченно рухому сітку, на яку безперервним рівномірним потоком подають паперову масу. На сітковому столі відбувається одночасно два важливих процеси: формування паперу з водної суспензії паперової маси та її зневоднення.

Якість паперу залежить від рівномірного розподілу маси та розподілу волокон у поздовжньому та поперечному напрямках. Зневоднення паперової маси на сітці проводять фільтруванням. Швидкість зневоднювання впливає на якість паперу. Чім більша швидкість зневоднення, тим гірша якість паперу.

Якщо на сітку вирівнювача нанести випуклий рисунок, то в разі тиску валика на ще несформоване паперове полотно випуклий рисунок розсуне волокна і відіб'ється на папері. Отримані рисунки називають водяними знаками. Їх добре видно на просвіт.

Пресують зневоднений папір у пресувальній частині машини, яка складається з двох-трьох пресів. Сирий папір, який має 18-22 % вологи, спрямовують у пресову частину машини, де відбувається його подальше зневоднювання та ущільнення. У процесі пресування зменшується пористість паперу та поліпшуються його фізико-механічні властивості.

Висушують папір у сушильній частині машини, де відбувається доведення встановленої стандартами вологості для кожного виду паперу.

Висушування проводять контактним (від нагрітої поверхні сушильних циліндрів) і конвенційним (нагрітим повітрям) способами.

Оздоблення паперу

Оздоблення паперу складається з ряду операцій, основними з яких є: проклеювання, крепування, крейдування, каландрування тощо.

     Проклеюють папір для збільшення міцності, надання гладкості, водонепроникності тощо. Поверхневе проклеювання найчастіше проводять за допомогою пресів. У процесі проклеювання використовують різні види крохмалю, казеїн, полівініловий спирт, латекси тощо. До цих речовин додають добавки для надання паперу спеціальних властивостей.

Крепування – це надання поверхні паперу дрібних поперечних складок. Цю операцію проводять на папероробних або спеціальних машинах. Крепують папір для надання йому шорсткості, м'якості та об'ємності, що дуже важливо для санітарно-гігієнічного, пакувального та деяких інших видів паперу.

Крейдування – це нанесення на поверхню паперу тонкого покриття. Крейдування паперу проводять для надання йому білизни, гладкості та інших властивостей. Цей процес відбувається на папероробних або спеціальних машинах. До складу покриття входять каолін, діоксин титану та зв'язувальна речовина (крохмаль, полівініловий спирт тощо). Після нанесення покриття папір висушують.

Каландрування проводять для вирівнювання товщини паперу за всією шириною, а також підвищення його щільності та гладкості. Каландри складаються з великої кількості ретельно відполірованих валів, виготовлених із чавуну. Вали розміщені у вертикальній площині один над одним.

Форматування та маркування паперу

Кінцевою операцією технологічного процесу виробництва паперу є його змотування в рулони або розрізування на листи певного розміру. Після цього папір маркують та пакують.

Формати паперу для друкування регламентуються стандартом. Паперове полотно розрізають на повздовжньо-різальних станках на стрічки й намотують на картонні втулки в рулон. Так отримують рулонний папір. Для друкування використовують папір шириною рулону 60, 70, 75, 84, 90, 100, 108, 120, 126, 140 і 168 см та папір спеціальної ширини – 36, 42, 46, 51, 52, 64, 82, 105, 150 і 180 см. Щоб отримати аркушевий папір рулони розрізають на стандартні формати.

Формат аркушевого паперу – це розміри сторін аркуша у см, де перша цифра показує ширину аркуша, а друга – його довжину. Міжнародний стандарт ISO 216 визначає для всіх країн світу три групи паперових форматів: А – для друкарського паперу, В – для афіш і карт, С – для конвертів і папок.

Аркушевий папір складають у пачки. Кількість аркушів у папці повинна бути кратною 50. Маса пачки має бути не більше 20 кг. Пачки збирають у стоси, які обгортають у декілька шарів обгортковим і пакувальним папером. Для збереження стос кладуть між щитами з дощок і затягують дротом. Загальна маса стосу має бути не більшою 140 кг. Готові стоси та рулони маркують.

Маркування має такі дані: назва, адреса підприємства – його товарний знак; назва паперу, номер, марка, маса 1 м2; кількість квадратних метрів паперу або його маса; ширина рулону або формат аркушів; маса брутто і нетто; дата виготовлення; номер партії.