Електронні записні книжки, на відміну від калькуляторів, мають рідкокристалічний дисплей, в якому може бути від 2 до 10 рядків на 16-26 символів у рядку і широким переліком функціональних можливостей, таких, як наявність блокнота, щоденника зі звуковим супроводженням на визначену дату і час, телефонної книжки з автоматичним сортуванням за абеткою, календаря, годинника з будильником, з можливістю обміну інформацією з іншою записною книжкою чи комп'ютером, з автоматичним відключенням тощо. Сучасні моделі записних книжок можуть бути зі словником.
Принтери – це пристрої, призначені для друкування текстів, графічної та інших видів інформації на паперові та деякі інші види носіїв (прозорі плівки, конверти, карти, термонаклейки, листівки тощо).
За принципом нанесення фарби принтери поділяють на матричні, струминні, лазерні. Лазерні принтери мають найвищу якість, швидкість друку та безшумність.
Копіювальний апарат (копір; копіювально-розмножувальний апарат) – пристрій, призначений для отримання копій документів, фотографій, малюнків та інших двомірних зображень на папері та інших матеріалах.
У копіювальних апаратах найбільш поширений електрографічний метод друку. Для великих тиражів використовується трафаретний метод. Також (в факсимільних апаратах і недорогих кольорових копіювальних апаратах) використовується метод струменевого друку і метод термодруку. Решта методів отримання зображення поширення не отримали або були витіснені з ринку копіювальної техніки.
За способом обробки вихідного зображення копіювальні апарати діляться на аналогові і цифрові. Вони розрізняються за способом передачі зображення від оригіналу до копії.
В аналогових апаратах (електрографічних) світло, відбите від оригіналу через систему рухомих дзеркал і об'єктива, передається на фотобарабан.
У цифрових – зображення з оригіналу спочатку сканується за допомогою лінійки чутливих елементів (фотодіодів) в пам'ять контролера, обробляється за певним алгоритмом, а потім виводиться на друк через принтер, який є, в даному випадку, невід'ємною частиною копіювального апарату.
Цифрові копіювальні апарати поділяються на монохромні і кольорові.
За продуктивністю виділяють копіри малої (до 20 копій/хв.), середньої (20-40 копій/хв.) і високої (понад 40 копій/хв.) продуктивності.
Розрізняють підлогові і настільні копіри. З настільних окремо виділяють переносні (портативні).
Настільні апарати малої продуктивності формату А4 зазвичай називають персональними.
Окремо виділяють копіри великого формату (А0, А1), які часто називають інженерними системами.
До функціональних можливостей копірів належать: автоматичне копіювання, режим економії електроенергії, автостарт та автовідключення, автоматичний контроль щільності зображення, електронний контроль якості копіювання, автоматичний вибір формату тощо.
Факс – це пристрій для передачі даних (текстів, малюнків) у графічному виді по телефонних каналах, який є наступним кроком у розвитку фототелеграфу. Факсимільні апарати з'явилися задовго до появи персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж та широко застосовувалися для передачі копій документів на більші відстані.
За складністю конструкції факси поділяють на:
- найпростіші (домашнього і персонального призначення), які містять факс, телефон-автовідповідач;
- середньої складності (офісні бізнес-класу), які мають широкий перелік функціональних можливостей;
- підвищеної складності (напівпрофесійні), які можуть сумісно працювати з принтером і сканером;
- професійні багатофункціональні (інтегровані) офісні системи, для яких характерна повна сумісність з комп'ютером, сканером, принтером, копіром.
За подачею оригіналів текстів факси поділяють на ручні та автоматичні.
Швидкість модема – це основний параметр факсу, вимірюється у бітах за секунду (DPS). Цей показник фірми-виробники вказують у технічному описі і вимірюють при передачі текстової сторінки в стандартному розділенні (крупним шрифтом типу машинописного). Час передачі аркуша вимірюється в секундах при передачі 1 аркуша формату А4.
Кількість рівнів напівтонів використовується для правильної, більш якісної чорно-білої передачі тексту, ілюстрацій чи графічних зображень. При цьому текст передається чітко, а графіка – м'якше і реалістичніше.
Машини для знищення паперу (шредери) призначені для приведення документів у непридатний для читання вигляд. Назва цих машин походить від англійського дієслова «to shred» – різати, рвати. Шредери застосовуються не тільки для знищення документів, які містять конфіденційну інформацію, а й для звільнення архівів чи столів співробітників установ від макулатури.
