Вирощування сільськогосподарських культур неможливо уявити без використання добрив.

Мінеральні добрива класифікують за кількістю поживних елементів, за їх змістом та фізичним станом.

За кількістю поживних елементів добрива діляться на прості й комплексні. Прості містять один поживний елемент – азот, фосфор або калій; комплексні – два і більше живильних елементів, що засвоюються рослинами.

За вмістом живильних елементів розрізняють добрива звичайні й концентровані. Вміст живильних елементів у добриві позначається у відсотках. Так, у простому суперфосфаті втримується фосфорного ангідриду 14-20 %, у подвійному — 40-46 %.

За фізичним станом мінеральні добрива підрозділяються на порошкові, лускаті, гранульовані, крупнокристалічні й рідкі.

Азотні, фосфорні й калійні добрива належать до простих.

Залежно від форми, у якій у них перебуває поживний елемент, азотні добрива підрозділяють на аміачні (сульфат амонію), нітратні (кальцієва селітра), амідні (карбамід). Усі вони оцінюються за вмістом у них азоту.

Основні види калійних добрив – хлористий калій і калій-магнезія. Калійна селітра є найціннішим добривом, тому що служить одночасно й азотним, і калійним (оксиду калію 45,6 %) добривом. Сірчанокислий калій містить не менш 48 % оксиду калію й добре змішується з усіма добривами. Хлористий калій містить 58-60 % оксиду калію, а сильвініт — 14 %. Усі калійні добрива добре розчиняються у воді.

Калійні добрива допомагають рослинам краще переносити короткочасні посухи й морози, підвищують їхню стійкість до збудників грибкових хвороб у період вегетації, а плодів і овочів під час зберігання, забезпечують збільшення вмісту цукру і крохмалю в плодах і овочах.

Фосфорні добрива значно прискорюють дозрівання зернових культур, стимулюють процеси запліднення, формування й дозрівання плодів, сприяють підвищенню їх якості при зберіганні. Основним видом фосфорних добрив є суперфосфат. Залежно від вмісту фосфорного ангідриду суперфосфат підрозділяють на простий і подвійний. Його випускають у порошку й гранульованим. Суперфосфат погано розчиняється у воді. Як добриво використовується також кістяне борошно, що одержують з фосфорнокислого кальцію в результаті здрібнювання знежирених кісток.

Комплексні добрива бувають змішаними, складними й комбінованими.

Змішані добрива містять два-три прості добрива: суперфосфат і аміачна селітра або сульфат амонію, хлористий калій і кісткове борошно. Кількість поживних елементів у цих добривах становить 22,4-24 %.

Складні добрива містять кілька поживних елементів у складі однієї солі. До них належать амофос, одержуваний насиченням фосфорної кислоти аміаком і утримуючий 46 % фосфору, 11-12 % азоту та інші добрива.

Комбіновані добрива випускаються у вигляді гранул, що містять основні живильні елементи в оптимальному співвідношенні. Вони бувають двокомпонентними — нітрофоси (15-18 % азоту, 12-18 % фосфору) і трикомпонентними — нітрофоски (7-16 % азоту, 12-18 % калію й 10-12 % фосфору).

Мікродобрива містять бор, мідь, марганець, молібден, цинк та інші необхідні рослинам живильні речовини, але в невеликих кількостях. Їх застосовують у дуже малих дозах. При внесенні в ґрунт мікродобрив підвищується врожайність сільськогосподарських культур. Промисловість випускає мікродобрива для присадибних ділянок, які містять повний набір мікроелементів – бор, марганець, молібден, цинк, мідь і по 11 % азоту, фосфору, калію.

Органічні добрива являють собою готові компости, висушений пташиний кал, суміші органічних добрив з ошурками, піддану бродінню органіку.

Бактеріальні добрива, що мають у складі корисні для рослин бактерії, поліпшують харчування рослин, хоча й не містять поживних речовин. Найбільш відомі з бактеріальних добрив азотобактерин, нітрагін, фосфобактерин.