Боротьбу з комахами і гризунами людина веде з давніх пір. Як правило, самі істоти не становлять особливої небезпеки для людини, а от те, що ними переносяться мікроби різних хвороб, таких як тиф, холера, дизентерія тощо, становить загрозу для здоров'я не тільки конкретно однієї людини, а й населення цілого регіону. Для боротьби з комахами і гризунами використовуються сучасні та ефективні засоби, дозволені для цих цілей органами та установами Держсанепідемслужби у встановленому порядку. Більшість цих речовин небезпечні для людини і домашніх тварин, тому всі розроблювальні препарати піддають ретельним токсикологічним дослідженням, проводять масову апробацію перших партій, державну експертизу досліджень спеціальною комісією.
Отрутохімікати (пестициди) — це хімічні препарати, використовувані для боротьби з паразитами й переносниками небезпечних захворювань для людини й тварин, а також для боротьби зі шкідниками й хворобами рослин, бур'янами, шкідниками й мікроорганізмами, що викликає псування сільськогосподарської продукції, матеріалів і виробів.
Засоби для боротьби з побутовими комахами і гризунами поділяються на наступні групи:
- інсектицидні препарати – для боротьби з тарганами, клопами, мухами, мурахами, червицями тощо;
- антимольні препарати – для захисту хутряних, вовняних і шовкових виробів від молі та для її знищення;
- препарати для знищення ектопаразитів – для боротьби з комахами, що паразитують на домашніх тваринах і птахах;
- ратицидні препарати – для боротьби з гризунами (зокрема з мишами) у домашніх умовах;
- репелентні препарати для боротьби з комарами, мошками, мокрицями і ґедзями.
Не рекомендується застосовувати для боротьби з мухами засоби типу липких стрічок і поверхонь.
Усі засоби захисту рослин класифікуються за хімічним складом, об'єктом застосування, характером дії і способом проникнення у шкідливий організм.
За хімічним складом їх розрізняють на три основні групи:
- неорганічні сполуки (сполуки ртуті, міді, сірки, фтору, барію, бору, миш'яку тощо);
- органічні сполуки (хлорорганічні, фосфорорганічні, синтетичні піретроїди, нітрофеноли тощо);
- біогенного походження, створені з продуктів життєдіяльності самих бактерій, вірусів, грибів, рослин (піретріни, антибіотики).
За типом об'єкта, проти якого спрямована дія, пестициди представлені хімічними препаратами:
- інсектициди — для боротьби зі шкідливими комахами;
- репеленти — для відлякування комах, гризунів та інших тварин;
- атрактанти — для залучення комах з наступним їх знищенням;
- зооциди — для знищення шкідливих теплокровних тварин (використовуються головним чином для боротьби із гризунами);
- фунгіциди — для захисту рослин від грибкових захворювань;
- гербіциди — дія знищення бур'янистих рослин;
- бактерициди — для боротьби з бактеріальними захворюваннями рослин;
- молюскіциди — для захисту рослин від молюсків (равликів і слизнів);
- нематоциди — для захисту рослин від шкідливих нематод (хробаків).
За характером дії пестициди поділяють на:
- контактні (що вбивають шкідливий об'єкт при контакті з ним);
- системні (проникають у тканини і провідну систему рослин, вбивають шкідливий об'єкт при живленні на такій рослині).
За способом проникнення існують препарати:
- контактної дії (через покриви тіла);
- кишкової дії (при проковтуванні);
- фуміганти (при диханні).
За гігієнічною класифікацією пестициди поділяють на чотири групи:
- сильнодіючі отруйні речовини зі середньолетальною дозою (ЛД50) до 1 мг/кг маси тіла;
- високотоксичні – ЛД50 від 50 до 200 мг/кг;
- середньотоксичні – ЛД50 від 200 до 1000 мг/кг;
- малотоксичні – ЛД50 більше 1000 мг/кг.
Для захисту рослин від шкідників і хвороб широко застосовують мікробні препарати на основі різних видів мікроорганізмів і метаболітів, які вони синтезують. Біопрепарати застосовуються як інсектициди, фунгіциди і протруювачі для захисту рослин від шкідників і хвороб.
До пестицидів належать також регулятори росту рослин – ретарданти (викликають уповільнення росту рослин у висоту без порушення строку дозрівання врожаю й використовуються для боротьби з поляганням різних культур); дефоліанти (використовуються для знищення листя рослин, наприклад: бавовнику, перед збиранням плодових саджанців, для підсушування насінників овочевих культур, люцерни); дефлоранти (використовуються для знищення квіток рослин, щоб запобігти їхньому плодоносінню); десиканти (використовуються для перезбирального підсушування рослин на корені, щоб прискорити їхнє дозрівання й полегшити машинне збирання врожаю).
Пестициди випускаються в різноманітних формах — порошки, гранули, концентрати емульсій, суспензії, пасти, мікрокапсули, таблетки.
Асортимент пестицидів постійно обновляється внаслідок підвищення вимог органів охорони здоров'я до їх безпеки для людини й резистентності (звикання) мікроорганізмів, комах до відомих препаратів.
Для боротьби з бактеріальними збудниками хвороб рослин, які проявляються у вигляді гнилі, плям, зів’янення, пухлин, застосовують бактерициди.